скалка

-и, ж.

1) Відколотий, відбитий шматок чого-небудь твердого; осколок. || Осколок снаряда, бомби і т. ін. || чого, перен., рідко. Те, що збереглося від минулого; залишки, уривки чого-небудь.

2) Тонка тріска, перев. сухого дерева. || Така тріска, якою освітлювали хати в давнину; лучина.

3) Тонка, гостра трісочка, гострий відламок металу, скла і т. ін., які застряли у шкірі, тілі; скабка.

4) Тонкий загострений довгастий кристал льоду, інею тощо.

5) перев. мн. Яскраві відблиски світла, звичайно на воді; полиски. || Найдрібніші частинки речовини, що горить або жевріє; іскри.

6) перев. мн. Краплі жиру на поверхні рідини.

7) розм. Те саме, що більмо.

8) Деталь прядки на верхньому веретені.

9) діал. Скойка.

10) діал. Кремінь у рушниці.